Під час моніторингу об’єктів культурної спадщини працівникам Центру вдалося поспілкуватися із мешканкою с. Велика Плавуча Броніславою Кирдиль, 1940 року народження.

      Власне розмова зав’язалася спонтанно, коли Броніслава Теодорівна вийшла до нас під час обстеження скульптури Матері Божої. Від неї ми довідалися, що «фіґуру» досить давно встановив чоловік на прізвище Ладимир. Він мешкав на вулиці, де стоїть скульптура, але згодом його родину радянська влада виселила на Сибір. Очевидно, що скульптура Богородиці в часи атеїзму не постраждала, бо пані Броніслава пам’ятає її з дитинства на тому ж місці. Щоправда, якось мистецький витвір випадково зачепив трактор і з постаменту впав кам’яний дашок, який тепер замінили на металевий. Ця скульптура і постамент із колонами доволі нетипові, оригінальні. Протягом багатьох років доглядає за сакральним об'єктом родина Кирдилів, зокрема бабуся відзначила за старання свого онука.

      Після цього ми попросили нашу оповідачку показати на кладовищі могили воїнів УПА та жертв комуністичних репресій. Пані Броніслава розказала про страшні часи російсько-радянської окупації у її селі, яке відзначалося патріотизмом. На жаль, не оминуло горе і нашої героїні…Коли їй було 4-роки вбили батька Теодора Бортника, зараз на його могилі гранітний надгробок. Також постраждала родина чоловіка пані Броніслави, яка недорахувалася кількох осіб, котрих вбили за те, що готували вареники для українських повстанців. Крім того, бабуся показала інші могили, деякі з яких чітко не ідентифіковані. Фактично на кладовищі цілий ряд поховань жертв репресій.

      Могили воїнів УПА на цьому кладовищі перебувають на державному обліку від 2005 р., згідно наказу управління культури Тернопільської облдержадміністрації.

      Ми схиляємо головами перед загиблими героями-повстанцями і жертвами репресій. Щиро дякуємо пані Броніславі Кирдиль за розповіді, супровід, і за те що доглядає за скульптурою та могилами.

     

      *Ми постараємося уточнити й дослідити певні факти і в подальшому розмістити більше інформації про могили у с. Велика Плавуча на нашому сайті.

 

 

***

 

 

      Осередок ОУН у Великій Плавучі очолювали Пилип Висоцький і Василь Карпин.

      1944 р. з приходом радянських військ у селі почалися репресії. У криївці на «Озерах» загинув Іван Матушинець.

      Жоден чоловік із села у 1945 р. не зголосився воювати у лавах Червоної армії. Через це у березні т.р. каральним загоном проведено облаву на село, в ході якої розстріляли Павла Гаранджука, Максима Грабовського, Андрія Демидяка, Івана Коваля, Івана Мамуса, Якова Турчина і Микиту Шумляка.

       У 1948 р. за доносом зрадника, героїчно загинула група молодих повстанців: В. Алексевич, П. Глуховський, М. Коцур, М. Мельник. У тому ж році за «Рудою» замучено зв’язкову Ганну Крихівець.

47 жителів Великої Плавучої воювали в ОУН і УПА. Серед загиблих відомі імена односельців: Іван, Павло та Федір Бортники, Олекса Барабаш, Василь, Петро і Ярослав Гроховські, Василь, Максим та Михайло Грабовські, Микола, Олекса і Яків Турчини та ін.

       Депортовано в Сибір 16 родин, 4 жителів села засуджено на 25 років ув’язнення.