Родина Яскілок приїхала до Залужжя, що біля Збаража, із Лемківщини 1948 року, залишивши там, на території сучасної Польщі, рідний дім, обійстя, могили предків. Але сталінська операція "Вісла" по переселенню етнічних українців в Україну, а етнічних поляків в Польщу не шкодувала нікого. Головне було - знищити потужний рух опру українців на Закерзонні.

Байдуже, що це спричинило трагедію десятків тисяч людей, що відправлялися у невідомість, погрузивши на віз лише дітей і найнеобхідніше.

     В Залужжі Яскілкам запропонували для життя стару польську хату, звідки виселили господарів. На подвір’ї обійстя вони застали скульптуру Матері Божої з Ісусом, яка була встановлена навпроти вхідних дверей і яку нові власники сприйняли як оберіг родини і продовжили доглядати. На фігурі був напис, що її встановили 1894 року, фундатором була якась Марія Березовська і сестри згромадження Святого Духа. Цей напис господарі кожного разу підправляли , щоб збереглася пам'ять.

На початку 60-их років минулого століття за часів Союзу компартія вирішила взяти курс на боротьбу з релігійними пережитками на території Західної України. До того часу було знищено, як вони вважали, усі центри опору. Можна було братися і за релігіне життя.

Одним із напрямків визначили боротьбу з релігійним символами. «Активісти», до яких входили місцеві комуністи, представники влади, міліції з району знімали фіґури (місцева назва сакральної скульптури) на роздоріжжях, біля уже раніше закритих церков і костелів. Показово, щоб нагнати страх, розбивали їх, топили в річках. Це робилося з помпою, урочисто, а часом, коли люди протестували, то і вночі.

      Прийшла ця хвиля і до Залужжя. Частину фіґур було знищено, частину мешканці села поховали по підвалах, горищах,

але скільки б разів не приходили «активісти» на обійстя Яскілок, щоб зняти або розбити фіґуру, кожного разу заставали, що біля неї сидів і молився старенький дідусь – Василь Яскілка.

     Що ж робити? Було вирішено здійснити цю «акцію» вночі. Але яким було здивування вандалів, коли вони і серед ночі застали там дідуся, який передбачив, що таке може статися і вирішив вберегти святиню.

Але ж завдання потрібно було виконати і відрапортувати "наверх".

     Придумали інший спосіб. Біля обійстя Яскілок росло чотири липи. Одна з них росла недалечко від скульптури Богородиці . І ось одного разу до Яскілок прийшли «спеціалісти по світлу» і заявили, що липа заважає електричним проводам і її терміново потрібно спиляти. Ну що ж – треба то треба! І ось «робітники» почали пиляти липу, але примостилися це робити таким чином, щоб дерево, яке буде падати, зачепило фіґуру. Старенький Яскілка і тут зрозумів підлий «задум». Встав біля Богородиці і не відійшов доки липа не була спиляна. На живу людину спрямовувати дерево, яке падає, якось не випадало.

Ось так вдалося врятувати святиню.

      Василя Яскілки вже давно немає на світі, а скульптура Матінки Божої і досі стоїть на подвір’ї його родини, як оберіг і добра пам'ять про кмітливого і мудрого дідуся.

      А фігуру, незважаючи на те, що в час нашого приїзду господарів не було вдома, нам вдалося зафотографувати і здійснити обміри. Візьмемо її на облік як щойновиявлений об'єкт культурної спадщини. Вона вартує того і по давності встановлення, і за мистецькими даними, і через свою цікаву історію. Крім того, вона доповнить нашу збірку сакральної скульптури області.

Світлиною фігури радо ділимося із друзями нашої сторінки.